Прикордонники ФСБ РФ блокують торговельні суда

Максимальна середня тривалість штучної затримки суден на виході з Азовського моря в 2021 році спостерігалася в квітні – 70 годин. Найбільші показники утримання окремих суден на виході з Азовського моря (у порівнянні з часом очікування на вході до Азовського моря) спостерігалися в першій половині квітня 2021 року, вони складали до 220 годин, тобто майже 10 діб.

Це співпадало в часі з перекиданням значної кількості військових контингентів та техніки РФ до окупованого Криму під час «весняного військового загострення», в тому числі групи з 15 військових кораблів Каспійської флотилії РФ через Азовське море до окупованого Криму.

В листопаді 2020 – липні 2021 спостерігалося суттєве збільшення часу штучного утримання суден на виході з Азовського моря (тобто тих, що йдуть з українськими експортними вантажами, переважно до країн ЄС, Туреччини та Північної Африки).
Цей показник протягом 6 місяців становив більше, ніж в середньому за 2020 рік, тобто вище, ніж 29,6 години в середньому на 1 судно, а саме — більше 70 годин в середньому на 1 судно.

До де-факто блокади українських портів у травні 2018 року середній час очікування дозволу на прохід Керченською протокою складав 5-7 годин; в другій половині 2018 року цей показник сягав – 80-115 годин (цю ситуацію вдалося послабити завдяки політико-дипломатичному тиску країн Заходу на РФ). Ці перешкоди судноплавству вже тоді розглядалися як частина російських вимог в інших, питаннях – наприклад, зондаж можливості відновлення подачі дніпровської води до окупованого Криму.
Зменшення часу штучного утримання суден в Керченській протоці з грудня 2018 відбулося внаслідок безпосередньої загрози введення «азовського пакету» міжнародних санкцій відносно російських портів Азовського та Чорного морів.

В 2019 цей показник складав 37,4 годин;
В 2020 році середня тривалість штучного утримування на одне судно склало  29,6 годин (зниження за рахунок переляку російських прикордонників з Берегової охорони ФСБ можливістю заразитися COVID-19, оскільки до половини суден, які підлягали догляду, йшли з портів Італії та інших європейських країн, де навесні 2020 року спостерігався значний сплеск пандемії).
В листопаді 2020 – липні 2021 спостерігалося значне зростання – в середньому 53 години.

В середньому за місяць до/з українських портів Азовського моря (Бердянськ, Маріуполь) проходить близько 60-70 суден. Близько 50% з них тим чи іншим чином пов’язані з ЄС (прапор, судновласник, порт призначення вантажу або поєднання таких ознак).
Вони забезпечують 5-7% експорту України (переважно метал та зерно). Кількість суден, що йдуть Керченською протокою до/з російських портів Азовського моря та портів Дону та Волги вимірюється багатьма сотнями на місяць. Цей річково-морський шлях використовується РФ для дуже значного експорту зерна (в цьому сенсі, коли вони примушують чекати українські зернові вантажі, це ще й створення перешкод конкуренту на світовому зерновому ринку). Крім того, це один з основних шляхів морського експорту російських нафтопродуктів через рейдову перевалку в Керченській протоці.

Довідково:
Тривалі перевірки були розпочаті з боку РФ в травні-червні 2018 року – після вводу до експлуатації Керченського мосту. «Легенда» приводів для таких перевірок – можлива наявність на борту суден, що йдуть з українських портів диверсійних груп та вибухівки з метою знищення Керченського мосту (улюбленого проекту В. Путіна).
З травня по жовтень 2018 року також фіксувалися затримання комерційних суден (що йшли до/з Маріуполя, Бердянська) під час руху в морі кораблями та катерами Берегової охорони Прикордонної служби ФСБ РФ для перевірки на «безпеку». Всього таких затримань в морі було 110, в тому числі 56 – щодо суден, які мали відношення до країн ЄС. Значна частина таких затримань демонстративно відбувалася за 5-7 миль від Маріупольського порту.
Ці затримання припинилися в жовтні 2018 року.

Причиною припинення затримок посеред моря під час руху суден стали 2 фактори:
поява в Азовському морі малих броньованих артилерійських катерів ВМС України (МБАК, тип Гюрза-М, Project 58155 Gurza-M), які розпочали патрулювання морського маршруту на ділянці Керченська протока – Бердянськ – Маріуполь. Наприкінці жовтня 2018 року відбулися 2 інциденти, коли українськи катери перешкодили катерам Берегової охорони ФСБ РФ зупинити комерційні судна (в тому числі попередили про застосування зброї);
 —    політико-дипломатичний тиск на РФ з боку України та країн Заходу, широке висвітлення цих подій в західних ЗМІ.

Джерело: http://big.zp.ua/index.php/2012-02-15-11-30-38/3918-2021-08-12-11-55-17

от gaslo

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *